Конкурс "Класний керівник року"

Відео до роботи youtu.be/1Ds1fOMVd64

Презентація uafile.com.ua/get/148087/

Відділ освіти Ізюмської районної державної адміністрації

Кам’янський навчально-виховний комплекс

Ізюмської районної ради Харківської області

Матеріали учасника

на Всеукраїнський конкурс

«Класний керівник року»

Коротка Ганна Анатоліївна

Вчитель української мови та літератури,

Класний керівник 10 класу

Кам’янського НВК

Ізюм, 2015 рік

ОПИС ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ КЛАСУ

Я – громадянин України

Нехтування вихованням – це погибель людей,

сімей, держав і всього світу.

(Амос Коменський)

Усе моє внутрішнє життя – це пошук.

(Л.Бетховен)

Виховна система – це цілісний соціальний організм школи, класу. Концепцію системного підходу до виховання А.С. Макаренко характеризує так: «Справжня суть виховної роботи… полягає зовсім не у ваших розмовах з дитиною, не у безпосередньому вашому впливові на дитину, а… в організації життя дитини». Прочитавши ці слова, я усвідомила, що суть процесу виховання треба розуміти не як випадковий набір «педагогічних дій», а як певну систему. Розмови з дитиною, безпосередній вплив на неї, організація її життя, - це ті завдання, які повинен виконувати класний керівник.

Стаття 17 Закону України «Про загальну середню освіту» зазначає, що «…виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється у процесі урочної, позаурочної та позашкільної діяльності». Тому стає очевидним, що поняття виховна система класу слід відрізняти від звичного для нас поняття – система виховної роботи. Інколи помічаєш, як деякі класні керівники вважають за виконання своїх обов’язків лише спілкування з учнями на перервах у коридорі. Але на мою думку, цю форму роботи з учнівським колективом слід розглядати лише як частину загального процесу життєдіяльності класу. І тоді спілкування класного керівника в коридорі зі своїми учнями, години спілкування, конкурси, змагання, вечори відпочинку, походи, екскурсії, - один за одним – все це елементи, з яких складається єдина мозаїка життя класного колективу.

Головна мета кожної людини – максимально реалізувати свої здібності і уміння, іншими словами – знайти себе та своє місце в житті. Цій проблемі приділяли багато уваги видатні психологи та педагоги минулого: Песталоцці, Я.А. Каменський, А. Ващенко, В. Сухомлинський, А. Макаренко та інші.

У школі працюю з 2003 року. І коли вперше почула від директора слова: «Ви будете класним керівником 5 класу», то спочатку дуже зраділа. Адже це саме те, про що я мріяла – бути вчителем, мати свій клас. І ось перше знайомство із класом, - і вже за годину я зрозуміла, що не так це і легко бути класним керівником. Адже кожна дитина індивідуальна, потребує особливої уваги, допомоги, а також контролю. Не буду приховувати, навіть деякі сумніви з’явилися: а чи впораюсь я? чи зможу бути водночас і «другою мамою», як часто називають класних керівників, і другом, і порадником, а, можливо, і взірцем? І вирішила, що відповіді на ці питання слід шукати у методичній літературі. Підписалася на науково-методичний журнал «Класному керівнику. Усе для роботи», перечитала купу методичної літератури для класних керівників. Адже мені так хотілося знайти саме той «правильний» спосіб організації життєдіяльності та виховання учнів, яких досі ще не знала, але з часом стала називати «моїми».

У своїй роботі класного керівника керуюся такими нормативними документами: Концепцією державної політики у галузі виховання дітей та молоді, яка передбачає створення оптимальних умов для саморозвитку та самореалізації особистості; Концепцією запровадження інноваційних технологій в освіті, яка регулюються основними документами: Національною доктриною розвитку освіти України; Положенням «Про порядок здійснення інноваційної діяльності у системі освіти»; Законами України «Про освіту», «Про середню загальну освіту»; Загальною декларацією про права людини; Декларацією про права дитини; Конвенцією про права дитини; Всесвітньою декларацією про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей; Конституцією України; Концепцією національно-патріотичного виховання дітей та молоді; Концепцією сімейного виховання в системі освіти України «Щаслива родина»; Національною програмою «Основні орієнтири виховання учнів 1 – 11 класів».

Опрацьовуючи нормативні документи, я зрозуміла, що виховна система класу – це комплекс виховних цілей, спільність людей, спосіб життя учнівського колективу, всі аспекти якого підлягають тій чи іншій меті, забезпечуючи при цьому у процесі свого функціонування досягнення заданого результату – певних меж розвитку й вихованості. І саме в такій системі будуть важливі виховні заходи, оскільки у процесі їх підготовки формується система відносин, виробляється соціальний досвід дітей.

Звичайно, теорія – це одне, а практика – зовсім інше. І відповіді на питання як виховати дитину, щоб вона була моральною, духовною, високоосвіченою, інтелектуальною, культурною, національно свідомою мені вдалось знайти тільки попрацювавши з класним колективом, ставши класним керівником. Вихідною моєю позицією як класного керівника, є – формувати дитину, підлітка, юнака, дівчину як індивідуальність, намагатися добиватися, щоб цілісний педагогічний процес з урахуванням вікових особливостей переміщувався із сфери зовнішніх впливів у сферу внутрішніх стимулів діяльності, коли виховання переростає у самовиховання.

Я зрозуміла, що для того, щоб учням було краще розвиватись, виховуватись, навчатися, потрібно створити власну модель виховної системи. Для цього необхідно застосовувати системний підхід, який дозволить зробити педагогічний процес більш цілеспрямованим, керованим і, що найважливіше, ефективним. І щоразу я все більше переконуюсь у доцільності використання системного підходу.

Для досягнення цієї мети я обрала таку тему: «Формування в учнів активної життєвої позиції».

Метою виховання є формування морально – духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал; формування інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої особистості, готової протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ. Тобто моя ідеальна ціль – випускник з активною життєвою позицією.

Для досягнення означеної мети необхідно реалізувати такі завдання:

організація виховного процесу в класному колективі та в роботі з батьками;
планування виховної роботи класу з урахуванням результатів вивчення рівнів фізичного, соціального, психічного та духовного розвитку, вікових особливостей учнів;
задоволення базових потреб особистості вихованця;
реалізація у процесі роботи особистісно орієнтованого, діяльнісного, системного, творчого та компетентісного підходів до організації виховного процесу в класному колективі;
співпраця з органами учнівського самоврядування, дитячими громадськими організаціями;
інтеграція зусиль батьківської громади, представників державної влади, громадських та благодійних організацій, правоохоронних органів та установ системи охорони здоров’я.

Пропоную дві виховні моделі: модель виховної системи класу, у якій простежується зв’язок: учень-класний керівник-батьки та ін.; та модель випускника, як кінцевий результат – сформована конкурентоспроможна особистість з постійною потребою самореалізації та самовдосконалення, з гуманістичним світосприйняттям і почуттям відповідальності за долю України, її народу і всього людства.

Модель виховної системи класу

Модель особистості випускника

Допомогти дитині, навчити її жити в колективі повинен кожен класний керівник.

Я, як класний керівник, у своїй роботі спираюся на наступні принципи:

відкритість - спільне планування (класний керівник + учні + батьки);
привабливість майбутньої справи - зацікавити учнів кінцевим результатом;
діяльність - активна участь у заходах всіх рівнів;
свобода участі - враховується думка учнів та батьків у виборі завдання у позакласному заході;
зворотній зв'язок - обговорення кожного позакласного заходу (рефлексія);
співтворчість (співпраця + творчість) - право вибору партнера по виконуваній справі;
успішність - відзначати реальний успіх виконаної справи.

В процесі моєї роботи з учнями у мене сформувався такий девіз:

Любити!
Розуміти!
Приймати!
Співпереживати!
Допомагати!

У своїй роботі вважаю головним - виховання в учнів активної життєвої позиції, любові до рідного краю, почуття власної гідності, гуманізм; виховання високоморальних якостей, щоб вихованці були людьми з великої літери. Все це неможливо зробити без тісного зв’язку патріотичного, морально – правового, художньо – естетичного, трудового та родинного виховання.

Працюючи з класним колективом, намагаюся використати всі можливості виховного простору для створення комфортних умов, що сприятимуть всебічному розвитку кожного вихованця, підтримці, максимальному розкриттю всіх його здібностей і талантів. Сама є учасницею самодіяльності в сільському Будинку Культури і залучаю до цього своїх учнів. Тому мої вихованці є активними учасниками всіх заходів, урочистих подій та свят нашого села. Відвідують гуртки, секції в селі та місті.

В даний час я класний керівник 10 класу. Більшість учнів навчаються на достатньому рівні, кожен індивідуальність, особистість, тому лідерів у класному колективі багато. У цьому класі я працюю з 2010 року. З п’ятого по восьмий клас кількісний склад учнів був незмінний і становив 8 учнів. У дев’ятому класі - дев’ять учнів. Діти прийшли до мене виховані, активні, цікаві, талановиті. І тому мені не залишилось нічого іншого, як продовжувати те, що започаткувала вчитель початкових класів. Працювати в цьому класі – одне задоволення. Звичайно, не буває без негараздів, але ми намагаємося їх долати разом і позитивно налаштовано. Зараз у десятому класі сім учнів, як я говорю, «сім чудес світу», що мене ще більше вражає, так це те, що сьомий за списком у журналі учень народився 07.07.2000. Ось така магія чисел у моєму класі. Можливо, ця магія впливає і на формування характеру, і ще на те, що п’ять учнів із семи мають нахил до природничо-математичних наук. Кожен учень – індивідуальність: є і декламатори, і актори, співаки і танцори, художники і спортсмени. Десятий клас активний у суспільно-гуманістичній діяльності. Учні охоче відвідують гуртки, беруть участь у житті школи, села, району, області. Активно включаються в суспільно корисну трудову діяльність. Працюють з охотою. Тому Басенко А. є Президентом шкільної республіки, Гуломов Р. - Міністр інформації, Рябенко В. – Міністр культури. Сінний О. щороку посідає призові місця у змаганнях із шахів, Басенко А. – з настільного тенісу.

У нас дуже цікаве життя після уроків. У яких тільки заходах не брали участь мої учні. Це і загальношкільні лінійки (щотижневі робочі і тематичні), спортивні свята, предметні тижні, брейн-ринги, традиційні свята, концерти, змагання, предметні конкурси та олімпіади, літературні вечори, чаювання, походи та Випускний бал у 9 класі.

У моїй практиці класного керівника це другий клас. Тому певний досвід роботи вже є.

Та й результати роботи теж видно, адже з першого випуску з 12-ти учнів – троє здобули вищу освіту, дев’ятеро – середню спеціальну. Всі здобули професію і вже самостійно заробляють на хліб. Випускниця – 2010, Коротка Карина отримала золоту медаль, закінчила Харківський інститут, а зараз працює в м. Харкові молодшим лейтенантом поліції.

У роботі з вихованцями застосовую активні та інтерактивні методи виховання, технологію педагогічної підтримки та партнерства, що дає позитивні результати, бесіди на морально – етичні теми, тренінги, тестування, анкетування (Додаток 1), вікторини, усні журнали, ділові ігри, брейн-ринги, «метод проектів». При цьому враховую психічні та фізіологічні особливості своїх учнів. Тренінгові заняття, проектні технології створюють унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій і самостійності вихованців, стимулюють їхню природну допитливість й творчий розвиток. Разом з класним колективом провели багато виховних заходів: родинне свято « «Мати» - слово святе », «До тебе, рідна Україно, я серцем лину», «Ми чуємо тебе, Тарасе, крізь століття», новорічні свята, «Плекай свою мову», «Доля поета», інсценування п’єси Т. Шевченка «Назар Стодоля», українські вечорниці до Дня Святого Миколая (Додаток 2), ярмарки, тематичні виставки, зустрічі з волонтерами та учасниками АТО. Були проведені години спілкування: «Розкажи мені про себе» (Додаток 3), «Бути на Землі Людиною», «Щоб панувала в серці злагода», «Милосердя – краса душі», «У пошуках спільної мови», «Справедливість і право», «Здоров’я дітей - здоров’я нації», «Наркотики і статистика», «Розумне і змістовне проведення дозвілля», «Шкідливий вплив тютюну», «Алкоголь – ворог людства», «У чому сенс твого життя?» та багато інших, бесіди, акції «Нагодуй пташку», «Збережи ялинку», «Подаруй книгу бібліотеці», «Чисте подвір’я», «Ветеран живе поруч», благодійні ярмарки, панахиди.

У своїй практиці я застосовую проектні технології. Цей метод розвиває пам'ять, мислення, увагу, допомагає розвинути творчі здібності учнів. «Рідний край, де ми живемо, Україною зовемо», «Амфора вчинків», «Моя майбутня професія» - над такою тематикою проектів працювала разом з учнями.

Пріоритетним у вихованні підростаючого покоління вважаю патріотичне виховання, тому велику увагу приділяю вихованню в них національної свідомості. Уже два роки поспіль моїм учням випадає честь брати участь у почесній варті біля пам’ятника загиблим воїнам у Великій Вітчизняній війні.

Важливим компонентом у виховній системі є співпраця з батьками. Так, на батьківських зборах батьки писали своїм дітям листи, а ті, в свою чергу, на годинах спілкування написали листи своїм батькам. Ніколи не забуду очі дітей, вираз їхніх облич, коли вони отримали ці листи. Ця справа об’єднала батьків і дітей, зробила більш терплячими один до одного.

Ці та інші виховні справи, спрямовані на розвиток творчих здібностей, нахилів учнів, формують правильну самооцінку, стимулюють бажання вихованців до самоорганізації, самопрезентації, під час якої учні дізнаються про нові, ще невідомі таланти та риси характеру їхніх однокласників.

Розвиток творчої ініціативи, активності особистості відбувається тоді, коли класний керівник і вихованець діють разом, об’єднуючись спільною метою, спільними життєвими турботами, та будують свої відносини на основі співробітництва і довір’я. Тому я намагаюсь вести своє керівництво тактовніше і гнучкіше, допомагаю школярам знаходити потрібні, корисні заняття до душі, організовувати позаурочний час, дозвілля, сприяти самовихованню. Підсумовуючи, можна сказати, що вся система моєї виховної роботи спрямована на те, щоб без фізичних і психічних перевантажень вихованців, на основі позитивних емоцій, оптимістичного ставлення до життя, виховати високоморальну, високодуховну особистість, допомогти їй реалізувати себе як індивідуальність, навчити виробляти свою позицію в житті, пізнати і зрозуміти себе і оточуючих, бути здатною до самореалізації, самовираження, самоорганізації.

Успішно діє в класному колективі учнівське самоврядування. На початку нового навчального року ми проводимо таємне голосування, на якому обираємо старосту класу, заступника старости, відповідального за чергування, бібліотекара, організатора свят. Кожен відділ відповідально ставиться до своїх обов’язків.

На класних зборах заслуховуємо інформацію про роботу відділів і плануємо роботу надалі . Для забезпечення комфортного перебування вихованців у школі, з метою підвищення їхніх навчальних досягнень та успішної адаптації в колективі тісно співпрацюю з психологом, адміністрацією, учителями-предметниками, бібліотекарем.

У своїй роботі керуюсь декількома важливими принципами:

- Створити єдиний колектив учнів, батьків і вчителів, об’єднаний спільною метою й відповідальністю, діючий на демократичних та гуманістичних принципах.

- Сприяти виробленню у батьків уявлень про єдність і цілісність виховного процесу в сім'ї та класі.

- Сприяти засвоєнню батьками навичок аналізу дитячих вчинків, розуміння їх мотивації.

Для реалізації цих принципів і розвитку учнівського самоврядування в класі використовую різні форми співпраці з батьками: батьківський лекторій, поради батькам, спільна діяльність у творчих об'єднаннях різної спрямованості, родинні свята, екскурсійні поїздки, допомога в зміцненні матеріально-технічної бази школи, участь батьків в роботі ради школи, батьківського комітету школи, творчий звіт роботи учнівського самоврядування класу перед батьками.

Я впевнена, що виховувати дітей потрібно тільки через любов до кожного і тоді в кінцевому результаті можна отримати випускника – особистість, Людину з великої літери.

Результатом виховної діяльності учнів 10 класу є перші місця в шкільному рейтингу класних колективів; у класі переважає атмосфера доброзичливості, взаємоповаги, взаєморозуміння; учні класу та батьки задоволені життєдіяльністю класного колективу. За період роботи учні демонструють високу пізнавальну активність, посідають призові місця на районних та обласних конкурсах, беруть участь у шкільних та районних етапах Всеукраїнських олімпіад з різних предметів. Так, Басенко А. посіла І місце у ІІ (районному) етапі Всеукраїнського конкурсу ім. Т.Шевченка, Рябенко В. – І місце у номінації «Вокальний спів» у конкурсі «Весняні дзвіночки».

У виховній роботі віддаю перевагу схваленню, заохоченню – це завжди додає учням впевненості в собі, розвиває відповідальність і бажання бути ще кращими. Особливу увагу слід звертати на розвиток сфери спілкування, адже саме спілкування в значній мірі визначає самовираження людини.

Дрібниць у виховній роботі не буває і бути не може. Адже тут мова йде про одну з найскладніших і найвідповідальніших справ – про формування людських душ і характерів, про загартування сердець і розуму. У кожної людини є будинок – не просто житло з дахом над головою, а місце, де його люблять, чекають, розуміють і приймають його таким, який він є. Одного чудового сонячного ранку ми з учнями почали створювати свій будинок, в якому нам разом дуже добре. Це наш клас. Він складається з будівельного матеріалу з особливими властивостями: доброти, гумору, взаємодопомоги, мудрості і захоплень. Кожен з нас поклав свою цеглинку в будівництво цього будинку. За період будівництва ми встигли подружитися, звикнути один до одного.

Нам цікаво разом. Разом ми живемо, граємо, навчаємося, зростаємо. Адже тільки так навчальний заклад зможе стати справжньою домівкою для дітей. Отже, створене в класі середовище дозволяє особистості ефективно самовизначитися та підготуватися до оптимального власного професійного «Я».

Життя – це ряд зусиль, ми бачимо мету, але не завжди бачимо дорогу. Перед складним вибором життєвого шляху бажано трішки зупинитися та поміркувати – саме розсудлива та своєчасна порада часто змінювала людську долю. Сподіваюся, що мої зусилля не марні і допоможуть дітям обрати свою стежину у житті.

ОПИС ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

Тема досвіду: «Формування активної позиції в учнів».

Автор досвіду: Коротка Ганна Анатоліївна, вчитель української мови.

Сфера застосування: класний колектив.

Актуальність: Ми хочемо бачити Україну демократичною державою з високим рівнем життєвої позиції громадян – усіх разом та кожного окремо. Активний громадянин сприяє розвитку нації, а це, в свою чергу, сприяє прогресу країни, дає можливість реалізувати прагнення стати повноправним членом європейської спільноти.

Активна життєва позиція – це така система особистих цінностей людини, яка спонукає до позитивної, морально впевненої, соціально- орієнтованої активної діяльності. Дії такої людини мають корисний вплив як на саму людину, так і на суспільство в цілому.

Робота над даною темою дає можливість виконати ряд завдань, прискорити вирішення актуальних проблем та реалізувати зміст виховання, які викладені в наказі Міністерства освіти, науки, молоді та спорту №1243 від 30.10.2011 року про «Основні орієнтири виховання 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України».

Широкі можливості для формування активної життєвої позиції школярів мають сучасні педагогічні інноваційні технології, що ґрунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях, які розвивають діяльнісний підхід до виховання.

Наші діти при досить високому рівні теоретичних знань недостатньо підготовлені до успішного дорослого життя в демократичному суспільстві, де цінується ініціативність, самостійність суджень в ухваленні рішень.

В процесі своєї роботи як класного керівника помічаєш в учнів, що перед тобою ніби сформована, на перший погляд, особистість, але варто тільки з цими ж самими учнями потрапити в інше середовище (поїхати на екскурсію в інше місто, або на змагання в інший навчальний заклад, то стає очевидним, що дитина не така вже і впевнена, як була «вдома». Виникає питання: як виправити цю ситуацію? Велика роль у подоланні цих негативних явищ належить учителю, який має замислитися не тільки над тим, як знайти якомога більше інформації і подати її в цікавій, доступній формі, а й над тим, як максимально наблизити виховний процес до життєвих реалій.

В.О. Сухомлинський писав, що потрібно створити ситуацію успіху, що треба допомогти, але при цьому «Не нашкодити!». Таким чином, народження технології «Створення ситуації успіху» було зумовлено самим життям. Як допомогти дитині осягнути радість від свого розуму, емоцій, своєї неповторності? Вирішити ці проблеми допоможуть заходи співтворчості, де вчитель і учень, як рівний з рівним, намагаються осягнути в спільній праці вершини прекрасного, де головне місце в роботі надається учневі. На вчителя покладаються лише організаторські та коригуюючі функції. Покликана допомогти нам у цьому педагогічна технологія «Створення ситуації успіху» базується на працях А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського та інших видатних педагогів. Результати діяльності цих педагогів підводять нас до усвідомлення можливостей упровадження в навчально-виховний процес сучасної школи такої педагогічної технології, яка була б націлена саме на те, як викликати в дітей почуття радощів, забезпечити успіх у виконанні якоїсь справи. Якщо ми не бажаємо «зламати» дитину в період формування її особистості, маємо мету допомогти в розвитку, оберігаючи природну індивідуальність, то ні в якому разі не можна позбавляти дитину чекання «завтрашньої радості», віри у свої можливості, сподівань на позитивні перспективи в майбутньому.

Система моєї роботи будується на сучасних педагогічних технологіях, головна мета яких – становлення та розвиток таких важливих якостей особистості, як рефлексивність, спонтанність, критичність мислення, вміння працювати з інформацією, спілкуватися та нести відповідальність за наслідки власних дій; зробити процес виховання творчим, особистісно зорієнтованим. Поруч із традиційними методами використовую і новітні. Інтерактивні технології під час проведення виховних заходів через пошук, через емоційну насиченість спонукають до праці всіх учнів.

Наукові концепції та теорії: Удосконалюючи свій педагогічний досвід, приділяю увагу вивченню основних теорій педагогіки, концепцій. Вивчаю та аналізую передовий педагогічний досвід. Формую власну концепцію з урахуванням індивідуальних особливостей кожного учня і класу в цілому. Цей постійний дослідницький характер навчання і виховання сприяє розвитку мислення в становленні особистості учня в класному колективі. Опираючись на наукові теорії, можна моделювати ситуацію успіху або розчарування, схвалення та покарання. Поступово я отримую модель сформованого громадянина, здатного до швидкої адаптації в майбутньому дорослому житті і зайняти своє місце в соціумі.

Основна ідея: виховати у майбутніх громадян України почуття обов'язку і поняття честі, уміння підкоритися товаришеві й наказати йому, бути ввічливим, суворим, добрим і стійким - залежно від умов життя, удосконалення особистості не тільки як головної продуктивної сили, а й як активного громадянина України, духовно багатої, морально благородної особи. На цьому зосереджуються зусилля всієї системи виховання, формування особи нового типу суверенної держави.

Задачі:

формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовність її захищати;
забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;
формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;
прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які живуть в Україні;
виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядницької позиції;
утвердження принципів вселюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та моралі;
формування творчої особистості, виховання цивілізованого господаря;
забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров'я;
виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;
формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;
формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою;
розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації;
формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовки до життя в умовах ринкових відносин.

Результат застосування: К.Д. Ушинський писав: «Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх її відношеннях, то вона повинна попереду пізнати її також в усіх її відношеннях». Цей вислів педагога є визначальним у моїй діяльності як класного керівника. Щоб максимально сприяти розвитку особистості школяра, необхідно його добре знати. Для цього з перших днів знайомства з класом я дізнаюсь, де учень живе, склад сім’ї, її культурний рівень матеріальний стан, професію батьків, характер взаємовідносин в сім’ї, режим, дозвілля дитини, участь у домашній праці, з ким спілкується, які найбільш важливі події в житті школяра, стан здоров’я, загальний розвиток, (культура мови, кругозор, інтереси та ін.), ставлення до навчання, фізичної праці; здібності дитини, моральні, вольові якості, особливості темпераменту та ін. Особливо важливим вважаю вивчення провідних мотивів діяльності вчинків учнів, їх моральні цінності та орієнтації, ставлення до самого себе, стан учня ( в мікрогрупі, класному колективі).

Так, як я вже раніше згадувала, що теперішній клас – це другий мій клас, і я маю певний досвід в роботі класного керівника. То хочу згадати про той «перший» клас, разом з яким я також проводила дуже багато часу. Особливо хочу згадати створення української світлиці в кабінеті української мови, коли учні «підхопили» мою ідею створення світлиці, і, розподіливши обов’язки для пошукової роботи, взялися до справи. Ми разом ходили по селу, збираючи матеріали для нашої світлиці, запрошували художника, який допоміг нам в оформленні куточка. По закінченню підготовчих робіт, учні почали збирати літературу з історії та етнокультури і, впорядкувавши ці матеріали, визначивши, хто буде екскурсоводом, розпочали роботу своєї «Світлиці». Ми запрошували на екскурсії до нас учнів молодших класів, односельців, а також гостей нашого навчального закладу. Ця колективна творча справа об’єднала моїх учнів, зацікавила в успішній роботі (адже ми разом поставили мету, визначили завдання, сумісними зусиллями спрямували всі свої дії на реалізацію визначених завдань і разом отримали бажаний результат). Одна учениця з цього класу так зацікавилась цією роботою, що після закінчення школи здобула професію екскурсовода в Харківському інституті. Саме цей приклад, на мою думку, яскраво ілюструє результат моєї педагогічної діяльності.

Висновки: Отже, як бачимо, класний керівник – це педагог, який сприяє підвищенню ефективності навчально-виховного процесу, виконуючи організаторську, соціальну, виховну й діагностичну функцію як в учнівському колективі, так і в роботі з учителями, що працюють у класі, з батьками школярів.

Багатоаспектність діяльності класного керівника вимагає від мене низки позитивних людських якостей, професійно-педагогічної майстерності, особливого інтересу до життя, що забезпечує різнобічність діяльності: вивчення особистості школяра, формування духовної, моральної, естетичної, правової, екологічної, економічної культури учнів, відповідального ставлення до навчання, створення умов для фізичного розвитку, виявлення здібностей, інтересів, талантів дітей.

Особисто я – живу дітьми, їх переживаннями, їх невдачами, та їх досягненнями. Коли довго їх не бачу, починаю сумувати.

Я вважаю, що вчитель – це моя стежина в цьому житті. Тільки в цій роботі я бачу себе, і не уявляю як можна жити не бачачи ясних дитячих очей.

Список використаної літератури:

Виховання моральності підростаючого покоління: Науково-метод. посіб. К.І. Чорна та ін.: За ред. К.І. Чорної – К.: Богдана, 2005, 288 с.
Ворожейкіна О.М. Щоб життя у класі було цікавим. – Х.: Вид. група «Основа», 2012. – 223 с.
Лозова В.І. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посіб. – Х.: «ОВС», 2002. – 198 с.
Омельченко Л.П. Настільна книга класного керівника. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 288 с.
Синиця І.О. Педагогічний такт і майстерність учителя. – К.:1981. – 22 с.
Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. –К.; 1978.
Тараненко О. Діагностика виховної роботи в класі / О. Тараненко/ Воспитание школьников – 2004. №7, с. 2-5.

ДОДАТКИ

Анкета

З ким із однокласників ти хотів би сидіти разом на уроках?
Якщо хтось із учнів отримає «2» на уроці, то хто б це міг бути?
Учитель роздає учням матеріал на відкритий урок. Хто отримає найбільший і найскладніший?
Хто отримає найменше і найпростіше завдання?
Із учнів класу на найскладніші питання відповідає…
Як ви вважаєте, чи є в класі учень, якому не подобається якийсь предмет?
Уяви, що у твоєму класі навчається майбутній видатний учений (географ, біолог, фізик). Хто б це міг бути?
Хто на уроці може поставити цікаве питання?
У кого з добре обізнаних учнів ти ніколи не попросиш допомоги, навіть якщо сам не впораєшся?

Анкета «Я – громадянин України»

При відповіді на запитання необхідно відмітити позначкою v варіант, який найбільше тебе задовольняє або вказати свій варіант відповіді.

Я вчуся в ___ класі, моя стать __ жіноча, __ чоловіча
Як ти розумієш поняття «громадянин»?_____________________________________________________________________________________________________________
Які в тебе виникають почуття, коли ти чуєш Гімн України? __________

_____________________________________________________________

Які життєві цінності є для тебе найважливішим?

__ здоров’я __ суспільне визнання

__ любов __ служіння Вітчизні

__ освіта __ віра в Бога

__ добробут __ родина

__ чиста совість __ творчість

__ улюблене заняття

__ свій варіант відповіді________________________________________

Яке громадське доручення ти виконуєш

в класі ___________________________

в школі __________________________

Якщо в тебе виникають проблеми з навчанням, до кого ти звертаєшся?

__ до вчителя-предметника

__ до класного керівника

__ до батьків

__ до друзів

__ до адміністрації школи

__ свій варіант ________________________________________________

Які музеї та театри ти відвідував:

в м. Харкові __________________________________________________

в Україні _____________________________________________________

в інших країнах _______________________________________________

Чи відвідуєш ти будь-який гурток?

__ так

__ ні

Чому ти відвідуєш цей гурток?

__ привели батьки __ освіта

__ порадили вчителі __ культура

__ немає нічого іншого __ політика

__ гурток відповідає моїм власним інтересам __ спорт

__ за порадою друзів __ дозвілля

__ дуже престижний гурток

__ свій варіант

Додаток 2

ТРАДИЦІЙНЕ УКРАЇНСЬКЕ СВЯТО:

«УКРАЇНСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ

ДО ДНЯ СВЯТОГО МИКОЛАЯ»

Класний керівник 10 класу

Коротка Ганна Анатоліївна

2015 рік

Українські вечорниці до Дня Святого Миколая

Мета: розширити і збагатити знання учнів про традиції і звичаї українського народу; показати їх значення для людини; розвивати увагу; виховувати повагу до давніх звичаїв нашого народу.

Обладнання: інтер’єр української сільської хати: на стіні портрет Шевченка, обрамлений вишитим рушником, покуть з образами, свічка, в правому кутку стоїть піч, в центрі – стіл, застелений скатертиною, на столі – страви, хліб на рушнику, біля столу стоять лави, накриті килимами. Звучить мелодія.

Вступне слово вчителя.

Україна… Країна смутку і краси, радості і печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі. Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за своє щастя, свідками чого є високі могили в степу та прекрасна народна пісня…

Українська пісня… Хто не був зачарований нею, хто не згадує її як своє чисте, прозоре дитинство, свою ніжну і красиву юність! Який митець не був натхненний її мелодіями! Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою своїх дорогих дітей!

Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава. Тому саме з піснею не розлучається наш народ.

Цікавим було наше життя на Україні в минулому з його прекрасними звичаями і обрядами, з його співучими дівчатами і парубками, які довгими зимовими вечорами збиралися на вечорниці, посиденьки, толоку.

Вони переповідали різні легенди, повір’я, приказки. І це була свого роду школа, хоч не все з її знань правдиве, але зернятками людського досвіду не можемо нехтувати і ми.

А, може, і ми з вами трішки побуваємо на вечорницях?

Господиня

Закінчилась в полі вся робота,

Земля чекає вже весняної пори.

А в хлопців та дівчат своя турбота,

Бо потяглися довгії зимові вечори.

Тож прошу вас, хлопці та дівчата,

Вас, чоловіки і молодиці,

На наші веселі на Миколи вечорниці!

(За дверима чути дівчат з піснями.)

Господиня. О, слава Богу! І святу святому слава! (Хреститься.)

Таки не минуть гості моєї господи.

Дівчата. Тітко Катерино!

Катерина. Агов! Іду, іду!

Дівчата. Доброго вечора Вам! (Кланяються.)

Дівчина 1. Дозвольте ввійти до Вашої хати та свято Святого Миколая відсвяткувати!

Катерина. Доброго вечора, дівчата! Та й набралося вас багато, одягнені гарно. Ну просто впізнати не можна кожної. Заходьте, дівчата, милості прошу.

Дівчина 2. Спасибі, будьте і Ви здорові!

(З піснею дівчата заходять до хати.)

Катерина. Спасибі вам, дівчатоньки! .зараз будемо готувати вечерю, бо скоро хлопці прийдуть.

Дівчина 3. Ой, щось мені нудно, та голова паморочиться.

Дівчина 4. Це ж тобі, напевне, вареників хочеться! (Сміються.)

Дівчина 5. А й справді, тітонько, Ви за вареники не забули?

Катерина. Ні, дівчата, не забула!

(За дверима чути ритми української польки.)

Дівчина 1. Ой, дівчата, невже хлопці йдуть?

(Всі наблизилися до дверей, слухають. До хати прямує дядько Свирид.)

Катерина. О Господи, Свирид моєї куми човпе.

Свирид. Дозвольте на Ваш поріг ступити?

Дівчина 2. Ой лишенько, та ще й на підпитку!

Катерина (біля дверей) Ой, куме, це Ви? Спасибі, що не цураєтесь! (про себе) Щоб тобі чиряк на пузі вискочив! Чого тебе сюди чорти принесли.

Свирид. Спасибі, будьте й Ви здорові, кумасю, і ви, дівчата чепурні, як в калюжах поросята!

Дівчина 3. Заходьте, заходьте, дядьку задавака, облізлий, як рудий собака!

Свирид. Що? (Співає.)

Ой, летіли дикі гуси,

Та ще й каченята.

Колись були гарні дівки,

Тепер жабенята.

Дівчина 4. Ну й дає дід!

Свирид. Дівчата, вибачте, то все так, для сміху. Скажіть, а Наталки моєї тут не було?

Катерина. Ні, куме, не було. Ой, весь вечір споганить.

Свирид. А Ви, кумасю, дівуєте?

Катерина. Гуляю, куме, аж дим іде!

Дівчина 5. Дядьку, дядьку! А я бачила, що Ваша тітка Наталка пішла до шинку, в Галатею!

Свирид. О, це вже, дівко, брешеш! Бо моя жінка до Галатеї не ходить! В гречку вскочити може, а от до Галатеї не піде.

Дівчина 1. Галько, Галько! Швидше! (Надіває хустку на голову однієї з дівчат та ховається в гурт.)

Свирид. О-о-о! Ондечки вона між дівками заховалася, тільки роги стирчать, як у Бровка вуха! А чого це ти між дівками затесалася, ще й спідницю дівочу одягла? Ну, зовсім нема розуму. Вже стара, а ще в голові зайці гопака вибивають.

(Дівчата сміються, а Свирид бачить, що обізнався.)

А я було й повірив! А це знов Галька Шмаровозова. Ох і дівка! Знов лапші на вуха навішала.

Катерина. Ну, тебе, куме, завжди ти в макогонову юшку влізеш!

Галина. Дядечку, дядечку! Та не сердьтесь. Краще поки прийдуть хлопці, розкажіть нам якусь побрехеньку.

Свирид. Ні, дівко, побрехеньку пізніше, як хлопці прийдуть.

Дівчина 2. Ви подивіться на нього, він ще розраховує тут бути, коли хлопці прийдуть.

Дівчина 3. Ну й гарячий дядько, напевно, когось запримітив.

Дівчина 4. Та вже ж Гальку Шмаровозову.

(Сміх.)

Галина. Дядечку, та цур з Вами! А скажіть-но, хто отой Святий Микола.

Свирид. О, про це розкажу.

Давно це було. Колись в Греції в місці Міри Мікейсен помер місцевий єпископ – старший над священиками. Отож виникла потреба обрати нового, достойного. Але в цьому місці всі священики були достойні такого звання. І важко було комусь із них віддати перевагу.

Дівчина 5. А що далі було?

Свирид. Тоді мешканці того міста помолилися і сказали собі: «Хто завтра вранці прибуде до церкви з-поміж священиків, той хай буде їхнім єпископом». Назавтра першим прийшов молодий священик, якого всі любили за його набожність і доброту. Ось цього молодого священика і обрали.

Дівчина 1. І це був святий Микола?

Свирид. Саме так, дівчата. Святий отець Миколай постійно робив добрі діла, допомагав усім, хто його допомоги потребував.

Дівчина 2. А я чула, що цього дня Святий Микола заходить до кожної хати і подарунки роздає.

Свирид. Саме так, дівчата. Отець Миколай мав собі за звичай підкидати людям гроші або цінні речі, подарунки. А ще він любив приносити різні забавки, книжки і навіть вбрання.

Дівчина 3. Оце так. А я бачила Святого Миколая.

Дівчина 4. Ви подивіться на неї. Де ти його бачила?

Дівчина 3. Бачила. Мальованого на образі.

Дівчина 4. На образі. А як він виглядає?

Дівчина 3. Та так одягнений, як священик, коли править службу Божу. На голові чорна корона, а в руці велика палиця.

Дівчина 5. Ой, коли б він скоріше прийшов!

Дівчина 3. Давайте ми його будемо просити:

Святий, небесний, Отче Миколаю,

Нас ти не забудь, і в ніч чудес

З дарунками прибудь.

Свирид. Не турбуйтесь, дівчата. Прийде Святий Миколай і до нашої світлиці.

Дівчина 1. Тож давайте всі разом попросимо.

Всі

Святий, небесний, Отче Миколаю,

Нас ти не забудь, і в ніч чудес

З дарунками прибудь.

(Співають «Ой, хто Миколая любить».)

Дівчата. Йде!

(До світлиці заходить тітка Наталка, жінка дядька Свирида.)

Наталка. Кумасю! Кумасю!

Свирид. Ой, лишенько. Це вже моя мимра стара мене шукає. Дівчатоньки, сховайте мене. (Ховається.)

Наталка. Добрий вечір вам, дівчата! Привіт, молодиці! Чула я, що у Вас, кумасю, ідуть вечорниці.

Катерина. Добрий вечір, Наталко! Проходьте.

Наталка. А кужіль для мене приготували?

Дівчина 1. Оце і замололи. Краще місце займайте теж біля нас.

Наталка. Місце, місце. А Свирида мого тут не було?

Дівчина 3. Ні, тітонько, не бачили!

Наталка. Слава Богу, хоч тут погуляю добре.

Катерина. А я Вас, кумасю, горілкою почастую.

(Тітка Наталка заперечує жестом частування.)

Наталка. Ні! Годі, годі балачками мене забавляти. Розійдіться, ширше коло хочу танцювати.

Дівчина 4. Як танцювати? А музики?

Дівчина 5. А ми заспіваємо.

Свирид. А я допоможу своїй Наталці танцювати.

Наталка (здивовано). Ондечки моє чадо. А бодай тебе… А щоб тобі голову повернуло назад.

Свирид. Це що, в мене голова буде потилицею вперед?

Дівчина 1. Тітко! Зачекайте! Не забігайте наперед.

Наталка. Ви чули? Якої плутає. Я ж просила, а я ж тебе благала, що підемо разом. Ні! Завжди він від мене тікає. Щоб тобі Бог три язики в роті дав.

Свирид. Та, Наталко, заспокойся, серце моє.

Наталка. Ну, добре, співайте або на чомусь грайте!

(Тітка Наталка і дядько Свирид танцюють. Чути голоси хлопців.)

Дівчина 2. Ой, нарешті явились і не запилились.

Хлопець 1. Глядіть, щоб не прогоріли.

Хлопець 2. А ти складчину зразу не віддавай.

Хлопець 3. А якщо розженуть?

Хлопець 4. А якщо розженуть, то підемо назад. Ну пішли!

(Ідуть граючи, зупиняються біля світлиці.)

Хлопець 5. Добрий вечір, чесна громадо! Вам тітоньки наше ніжайше поклонєніє! Ми смирні як телята, а ковбасу в нас Микола любить.

Хлопець 1. Він кільце одне і два, і три змегелить – тож мало. То ви не жалійте ковбаси!

Хлопець 2. А Василь по брехні, прямо у перину гільдію! (Сміх.)

Катерина. Годі! Годі, вам, хлопці!

Завітайте, любі друзі,

До нашої хати

Вам усім ми щиро раді

Будем пригощати.

Дівчина 3.

Щиро кажем вам, хлопці,

Велике спасибі.

Що до нас ви прибули

Та й музик нам привели.

(Хлопці з дівчатами танцюють польку.)

Дівчина 4. Дівчата! А хто з вас знає як хлопцям ворожити, щоб собі гарну пару добрати? Ну що ж, доведеться розказати. От ти послухай, Василю. Коли впаде великий сніг, вдарить сильний мороз, вийди до себе на город, вирий, ну метрів зо три яму, порівняй її, постій до ранку, спостерігаючи чи не появляться чиїсь сліди, може собака, чи кіт, чи пташка перебіжить. Але обов’язково приглянься, у який бік вестимуть сліди. Там, в тій стороні, і живе твоя наречена.

Дівчина 5. А я знаю, як можна дізнатись ім’я ваших суджених хлопців. Треба вийти на вулицю й запитати в першої зустрічної вам жінки.

Хлопець 3. Давайте краще поворожимо на дровах.

Хлопець 4. Дівчата! Хто хоче дізнатися яким буде ваш чоловік? Прошу підійдіть до цього мішка, ну і постарайтеся витягнути з нього свого судженого. І як, бажання є?

(Виходять дівчата, і кожна витягає з мішка кілок – показує глядачам, кажучи який, а хлопець – коментує.)

Рівний кілок – чоловік молодий і здоровий;

Кривий кілок – чоловік немічний, старий;

Кілок з корою – прикмета багатого чоловіка;

Кілок без кори – прикмета бідного чоловіка.

Катерина. Дівчата й хлопці, годі вам ворожити. Вже й пора вареників покуштувати. Прошу, сідайте до столу!

Дівчина 1. І справді, вже пора вареники їсти.

(Всі сідають за стіл, співають «А мій милий вареників хоче…».)

Дівчина 2. Що це ви все запихаєтесь варениками? Василю, ану розсміши нашу публіку!

Василь. Ой ти, вже й вуха розвісила. А ходи-но сюди, Тетяно. От якщо зумієш першою перелускати насіння, тоді я виконаю бажання.

Дівчина 2. Тебе сміхом не годуй, аби якусь дурничку на язик вхопити. Ну добре.

Василь. Ну добре, дівчино, це тобі не дядькові Свиридові лапшу вішати, от з ним ти і позмагаєшся. Дядьку Свириде!

Свирид. Агов! Та не сварися! От бісова кров. Воно, звичайно, брехня, але дуже схоже на правду. Ми з Наталкою зуби з’їли на цьому. Ох, в мене руки оце від коліна до плеча болять. Наталко! Чого це ти довбешся коло того мотовила? Бач з ким вона тут? Ще й кричить. А який нечистий тебе навчив? Наталко, ходи-но сюди!

Наталка. Та кажи швидше, Василю, що ти хочеш? Ага, тоді вказуй на мою порцію.

Василь. Зараз ми побачимо, хто з вас справніший! Сідайте.

(Проходить конкурс на спритнішого по лусканню насіння.)

Василь. А й дідусю, дідусю, а ще й казали, що зуби збили на насінні.

Свирид. А я можу побрехеньку розповісти.

Наталка. О, мати Христова, та твої побрехеньки уже увесь Канів знає.

Свирид. Ви чули?

Наталка. О, Господи! Ти знову почнеш як парубкував, як з дитячих літ від тебе спокою немає, як ти зі мною біля верби танцював, як тобі на зимові свята ворота дьогтем вимазала, та ще й пір’ям притрусила. Василю, розвесели публіку краще.

Свирид. От клята, ніде не дасть на чарку просунутися.

Наталка. Нехай буде й так!

Василь. Тетяно, твоє бажання виконає дядько Свирид!

Дівчина 2. Так-то й так!

(Дядько Свирид розповідає народні усмішки.)

Дівчина 3.

Годі-годі балачками нас знову забавляти,

Починайте скоріш грать, будем польку танцювать.

(Всі учасники танцюють польку, один із хлопців залишається в центрі – їсть яблуко.)

Іван. Ні, не буду я тебе сватати. Якби ти була хоч трішечки або вища, або нижча, або товща, чи там тонша, а то якось не під лад. А ти зовсім небалакуча, наче в тебе й язика нема.

Дівчина 4. Іване, ти що з розуму збився, дай краще яблуко гризну!

Іван. Диви, що захотіла. Ну добре. Тітко Катерино, дайте-но відро! (Кидає у відро яблуко.) Ну, а тепер кусай!

(Проводиться гра.)

Дівчина 5. Годі вам розважатися. Вже темненька нічка, тьмою світ закрила. Тож давайте всім присутнім на вечорі ще одну ворожбу скажу.

Разом. Давайте! Давайте!

Дівчина 5 О, нарешті згадала. Тітонько Катерино, нам без Вас не обійтись.

(Дівчина ставить дзеркало, запалює свічку. Кожна по черзі сідає перед дзеркалом і починаються жартівливі пророцтва.)

Дівчина 5. Хто бажає бути першою?

Дівчина 1. Ой, тітонько, що це? Чи то гора, чи то якась копиця?

Катерина. Буде в тебе чоловік п’яниця.

Дівчина 2 Ой, мамо, дайте води напитися!

Катерина (дивиться). А в тебе буде чоловік битися.

Дівчина 3. Неначе хвіст, чи пліт?

Катерина. Буде твій суджений старий дід.

Дівчина 4. Якесь свиняче рило…

Катерина. Буде в тебе чоловік гарний, та ще й Гаврило.

Дівчина 5. Дивіться, тітко, якесь вороння всілось на гіллі.

Катерина. А ти будеш виходити заміж кожної неділі.

Дівчина 1. Якась свиня неначе лізе через драбину.

Катерина. А ти будеш мати дівкою дитину.

Хлопець 1. Та годі вам, дівчата, зведете сюди всяку нечисту силу. Тітко Катерино, треба негайно щось зарубати металеве над верхнім одвірком, аби ще й мерці не прийшли, бо вони заліза бояться. (Витягує з пазухи вірьовку, приказуючи) Не вірьовку зав’язую, а роти всім ворогам нашим! Болю їм в зуби, на очі більмо, в бік кольку, вуха без слуху, носа без нюху. Тьху-тьху! (крутиться) Відробив, відвів від нас дівчата, всі біди на сторону. Вашому керівництву подарую цю чарівну шпильку. Тільки не зчепіться всі разом, а зробіть так, як я велю. Як тільки лихий вітер повіє, так і застібайте по черзі до подолу. Всю нечисть як рукою зніме.

Дівчина 2. Петре, тебе з твоєю чудасією до ранку не переслухати. Давайте краще Святого Миколу ще раз покличемо.

Разом.

А й справді, давайте!

Святий Миколай, на ти не забудь,

І в ніч чудес з дарунками прибудь.

(Всі співають «Ой, хто Миколая любить…» Заходить Святий Миколай з двома ангелами.)

Дівчина 3. А ми на Вас давно чекали.

Ангел

Святий отче Миколаю, не будемо по хатах ходити.

Тут, в цій господі я бачу зібрались з усієї околиці.

Святий Миколай. Добрий вечір, мої любі! А й справді скільки вас тут зібралося. Але не бійтеся, дарунків на всіх вистачить. Тож застерігаю вас, відразу не їжте. А по приходу додому покладіть під подушку. Через сон, через ясну зоряницю мрія ваша здійсниться. (Ангели роздають подарунки.)

Святий Миколай. Між собою, любі друзі, в згоді проживайте, і родичів ви слухайте, старших поважайте. Всі до книжки, до науки беріться скоренько, учіться гарненько. Не робіть ніколи кривди. Живіть, як розумні люди на цім Божім світі. Ці слова ви, любі друзі, добре пам’ятайте. В душі ви їх глибоко собі сховайте.

(Під дзвони Святий Миколай з ангелами виходить.)

Катерина. От бачите, друзі, минає Святого Миколая, а ним Різдво Христове. Від Миколая можна колядувати.

(Всі разом співають колядку «Нова радість стала…».)

Дівчина 3. Спасибі Вам, тітко Катерино, вже наспівалися, натанцювалися, тепер додому час!

Свирид. Жінко! Жінко! Де ти? Вже додому час! (Наталка крутиться біля високого парубка.) Чого ти крутишся з отим мотовилом? Додому пора!

Наталка. Свириде, ще погуляймо!

Свирид. Ходім, ходім, серце моє. А вас, хлопці та дівчата, ласкаво просимо до нас на Святий вечір.

Наталка. Приходьте, хлопці та дівчата!

Свирид. Я вас добреньким почастую.

Наталка. Гм, мабуть, же я. Наварю вареників, холодцю, пиріжків напечу, всякої всячини приготую.

Катерина. Хай люди ходять один до одного в гості! Хай у кожній хаті лунає пісня.

(Всі з піснею виходять.)

Додаток 3

ГОДИНА СПІЛКУВАННЯ

«РОЗКАЖИ МЕНІ ПРО СЕБЕ»

Класний керівник 10 класу

Коротка Ганна Анатоліївна

2015 рік

Мета. дізнатися про інтереси, мрії учнів; виховувати такі риси характеру як доброта, милосердя, дружба, товариськість.

Обладнання. Вислови, прислів’я, приказки.

(Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти.

Не той друг, що лащиться, а той, що печалиться.

Дерево міцне корінням, а людина – друзями.)

Епіграф. Посієш вчинок – пожнеш звичку,

посієш звичку – пожнеш характер,

посієш характер – пожнеш долю.

Вступне слово вчителя.

Сьогодні у нас година знайомства «Розкажи мені про себе». Сама тема говорить про те, що ми більше розкажемо один одному про себе, свої захоплення, мрії бажання. Бо разом живемо в одній класній сім’ї, але чи знаємо один одного? Нашу розмову-знайомство мені хочеться почати словами відомого поета Василя Симоненка:

Ти знаєш, що ти – людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина.

Мука твоя – єдина.

Очі твої одні.

Сьогодні усе для тебе –

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж, не проспи.

Більше тебе не буде

Завтра на цій землі,

Інші ходитимуть люди –

Добрі, ласкаві і злі.

Бо ти на землі – людина,

І хочеш того чи ні –

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

Кожна людина живе на землі тільки одне життя, а тому варто задуматись над тим, як його прожити. Адже «більше тебе не буде завтра на цій землі, інші ходитимуть люди – добрі, ласкаві і злі». А яка згадка залишиться про тебе, що корисного зробиш ти, щоб люди не забули тебе?

У кожного з нас від народження з’являються свої принципи: один любить спокій, буденність, простоту, скромність, інший – навпаки: неспокій, святковість, вишуканість. Одні ростуть і виховуються в сім’ях, де панує любов, злагода, людяність, достаток, а інші – в сім’ях, де можна почути сварки, образи, немає повного достатку. Але кожен з нас зі своїм народженням одержав право на життя і повинен думати зараз над кожним своїм кроком, вчинком. Перед кожним з нас повинна бути якась мета, мрія, яку хочеться здобути, досягти.

А зараз кожен розкаже про себе, про свої улюблені заняття, мрії, бажання.

(Лине тиха мелодія, і учні розказують про себе.)

Дуже важливо в житті мати товариша, подругу, з якими можна розділити свою радість і горе, поділитися найпотаємнішим. Справжній товариш ніколи не залишить в біді, з ним завжди приємно. Але пам’ятаймо прислів’я: «Друга шукай, а знайдеш – тримай». Ми не повинні зраджувати дружбу, робити неприємне тому, з ким дружиш.

Практична робота «Як поведешся в такій ситуації?»

Учні читають завдання і висловлюють свої думки.

Уяви, що ти з друзями знайшов загублений вчителем листок. На ньому - розв’язання завдань завтрашньої контрольної роботи. Друзі сказали тобі, якщо не скажеш вчителеві, то всім забезпечені хороші оцінки з контрольної роботи. Як ти зробиш? Послухаєш друзів? Повідомиш вчителя про знахідку?
Перед фізкультурою двоє учнів вирішили: давайте-но підемо з уроків. Якщо підуть усі – то нікому нічого не буде. Учні пішли, та потім виявилося, що дехто залишився. І серед них якраз ті двоє. Тих, що пішли з уроків, покарано. Як оцінюєте вчинок тих учнів, які організували втечу, а самі втекли? А як – вчинок решти учнів, тобто тих, що втекли?
Декілька днів Оксана не з’являлася до школи. Ніхто: ні вчителька, ні учні не знали, що з нею сталося. І ось Оксана в школі. В неї дуже сумний вираз обличчя, в очах винуватість. На класних зборах вчителька і учні посварили Оксану за погане відвідування школи, знизили поведінку. Ніхто з однокласників не захистив дівчину. Оксана, вийшовши з класу, заплакала. Чи правильно поступили вчителька і учні? Що зробили б ви, будучи її однокласником чи однокласницею?
Кожного дня Марійка приходила в школу в іншому одязі. Всі дівчата тільки тихенько поглядали на неї, заздрили, а вона вихвалялася, що батько приїде з Німеччини і ще привезе. Однокласниці почували себе ніяково, тому вся увага хлопців була звернута тільки на Марійку. Вона перестала дружити з своїми однокласницями, бо вважала їх несучасними. Як ви оцінюєте поведінку Марійки? Що зробили б ви, будучи її однокласником чи однокласницею? Чи правильно поступали хлопці?
Ви запропонували дружбу дівчині з сусіднього класу. Вона погодилась. Ви разом з нею ходите в школу, інколи готуєте уроки, слухаєте музику. Але одного разу ваш товариш сказав їй, що ви – нечесна людина, що, крім неї, у вас ще багато подруг. Дівчина, вислухавши це, не захотіла більше з вами спілкуватися, бачити вас. Хто винен у цьому? Як оцінюєте вчинок свого товариша? Чи продовжуватимете з ним дружити? Як плануєте помиритися з дівчиною?
Уяви таку ситуацію: у ваш клас поступила на навчання нова учениця (прибула з іншої школи). Твої однокласники не прийняли її, глузують з неї. Дівчата також не дуже охочі дружити з нею. А нова учениця почала подобатись тобі. Як ти діятимеш в такій ситуації?

- Підтримуватимеш однокласників і ніколи не заступатимешся за неї?

- Почнеш дружити з цією дівчиною і не звертатимеш ні на кого уваги?

- Просто будеш ждати і спостерігати, що буде далі?

- Чи поступиш якось інакше?

7. В тебе незабаром день народження. Хочеш запросити своїх друзів. Весь час займаєшся прибиранням. І ось святковий торт на столі, всі друзі зібралися. Ти запросив до столу і своїх батьків та молодшу сестричку. Та дехто з гостей був проти того, щоб батьки були присутні. Як ти поступиш в такій ситуації?

8. Як ти уявляєш собі шкільну дружбу між хлопцем і дівчиною? Чи віриш у те, що пізніше вона може перерости в любов?

9. Твій батько зловживає алкоголем. Твої шкільні друзі знають про це і постійно глузують з тебе. Що робитимеш в такій ситуації?

10. Якось однокласник запросив тебе послухати музику. Ти пообіцяв обов’язково прийти. І ось у тебе з’явився вільний час і ти згадав про запрошення. Коли прийшов до нього, то побачив ще багатьох хлопців. Вас швидко познайомили. А через деякий час тобі запропонували сигарети. Ти ніколи ще не курив. Як поступиш в даній ситуації?

Підсумок.

Як бачимо, в житті є багато різних життєвих ситуацій, в яких опиняється та чи інша людина. Тому треба бути, насамперед, розсудливим, розумним, не квапитися з рішенням і висновками, вміти розрізнити, де справжня дружба, а де ні.

Наша розмова-знайомство підходить до кінця. Не знаю, чи були всі щирими, відвертими, чи почерпнули для себе щось корисне? Та хочу, щоб ви зрозуміли, що людина повинна жити прекрасним, повним надій і сподівань життям. Бо, як сказав славний Кобзар Т. Шевченко, «…не гнилою колодою по світу валятись… А жити, серцем жити і людей любити».

Де б ви не були, ким би не стали, у першу чергу повинні бути Людиною-християнином.